|
21.02.2020
Мова – це важливо!
Міжнародний день рідної мови – день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у жовтні 1999 року в Парижі, оскільки з 6000 тисяч розмовних мов світу близько половині загрожує зникнення.
Історія свята, на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день став днем полеглих за рідну мову.
У Лисичанському педагогічному коледжі відбулася низка заходів, спрямованих на поглиблення поняття про мову як державотворчий чинник, засіб збереження культурного надбання народу, формування вміння створювати засоби методичного впливу на рівень володіння рідною мовою, духовно багатої мовної особистості.
Розпочався День рідної мови зустріччю-привітанням студентського та викладацького колективу коледжу викладачами ц. к. загальної філології шляхом залучення їх до миттєвої лотереї «Спілкуймося українською». Ті щасливчики, кому «посміхнулося сонечко», отримали символічні призи – книги.
Так, на базі обласної наукової лабораторії «Мовна картина світу» завідувачем кабінету-музею сучасного українознавства Шулікою Л. В. для студентів 1-2 курсів усіх спеціальностей було проведено екскурсійний огляд «Спочатку було слово…» з представленням настінної експозиції «Говорімо правильно».
Фестиваль лепбуків «Українська мова – національна мова українського народу» (керівник викладач української філології Сергієнко Л. В.) провели студентки 3 курсу спеціальності «Початкова освіта» Циганкова Ю., Циганенко О., зацікавивши авдиторію різноманіттям форм представлення напрацьованих матеріалів, дидактичних ігрових завдань тощо.
Центр мов (керівник Бахмет М. Ю.) з нагоди свята представив здобувачам освіти екскурсію-огляд «Українська мовна палітра у світовій картині мов».
Мова – це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Українська мова – одна з найбільш вокальних та милозвучних мов світу, є однією із найдавніших на нашому континенті. Згадаймо слова В. Сосюри: «Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема».
Рівень розвитку рідної мови є джерелом духовного розвитку народу.
Сергієнко Л. В.
|
